Стах Людмили Миколаївни

          Сучасна парадигма шкільної освіти розглядає іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Такий підхід зорієнтовує процес навчання на формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів здатності до соціального контакту з представниками іншої лінгвокультури в найтиповіших ситуаціях мовленнєвої взаємодії.

          Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є вміння, що ґрунтуються на основі мовних знать і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань та вмінь. Основними є такі комунікативні вміння:

• здійснювати мовленнєве спілкування усно (у монологічній і діалогічній формах);

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних рівнів різноманітних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело інформації і як засіб оволодіння нею;

• здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у процесі вивчення рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

      В основу сучасного підходу до навчання іноземної мови покладено комунікативний підхід, згідно якого засвоєння правил оперування іншомовними моделями відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією.

      Викладаючи англійську мову в школі, працюю над розвитком комунікативної компетенції на уроках англійської мови. Виходжу з того, що методичним змістом сучасного уроку іноземної мови є комунікативність. Відповідно до комунікативного орієнтованого підходу до навчання іноземних мов пріоритет надається комунікативно спрямованим завданням і вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, які сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному аспектах. Такі вправи відіграють допоміжну роль і зазвичай використовуються в контексті з комунікативними завданнями та підпорядковані їм.

     Основними видами діяльності, що використовуються на комунікативно спрямованих уроках є:

• ігри, рольові ігри та драматизація;

• парна робота та робота в малих групах;

• дослідження, інтерв’ю, навчання через викладання (learning by teaching);

• заповнення пропусків, доповнення необхідною інформацією, комунікативні вправи за зразком тощо.